ярко
Я́РКО, розм.
Присл. до ярки́й.
Сонце ярко світило (Г. Хоткевич);
Проходять [у “Бориславських оповіданнях”] живі люди, ярко змальовані, в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ярко — розм. Присл. до яркий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ярко — Я́РКО, розм. Присл. до ярки́й. Сонце ярко світило (Хотк., II, 1966, 64); Проходять [у «Бориславських оповіданнях»] живі люди, ярко змальовані, в світлі тонкого психологічного аналізу (Коцюб., III, 1956, 38). Словник української мови в 11 томах