1. Словник української мови в 11 томах

ярличок

ЯРЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до ярли́к.

Виписані щепи справді надіслали своєчасно, з ярличками і в добрій моховій упаковці (Юним мічур.., 1955, 13);

Викинула стара одіж провітрювати, а з рукава доччиного кожуха червоніє щось,— хустка! Новісінька, ще й ярличок з ціною не одірваний (Головко, II, 1957, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ярличок — див. наклеп; ярлик Словник синонімів Вусика
  2. ярличок — ЯРЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до ярли́к 2. Виписані щепи справді надіслали своєчасно, з ярличками і в добрій моховій упаковці (з наук.-попул. літ.); Викинула стара одіж провітрювати, а з рукава доччиного кожуха червоніє щось, – хустка! Новісінька, ще й ярличок з ціною не одірваний (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. ярличок — ярличо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. ярличок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до ярлик. Великий тлумачний словник сучасної мови