ярочок
ЯРО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до яро́к.
Недалеко милий оре, ой там за ярочком. Сушить-крушить козак дівку своїм голосочком (Укр. нар. пісні, II, 1965, 282);
Вода густо лилася з стріхи, і чути було її хлюпіт у ярочку, що його навколо хати роками виколупував дощ (Томч., Жменяки, 1964, 92);
Хлопчика приваблювала таємничість ріденьких степових гайків, краса і невідомість небачених раніш і неходжених доріжок, ярочків (Мас., Роман.., 1970, 40).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ярочок — ЯРО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до яро́к. Недалеко милий оре, ой там за ярочком. Сушить-крушить козак дівку своїм голосочком (з народної пісні); Вода густо лилася з стріхи, і чути було її хлюпіт у ярочку, що його навколо хати роками виколупував дощ (М. Словник української мови у 20 томах
- ярочок — яро́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ярочок — -чка, ч. Пестл. до ярок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ярочок — Ярочок, -чка м. ум. отъ ярок. Словник української мови Грінченка