1. Словник української мови в 11 томах

ярча

ЯРЧА́, а́ти, с.

1. Ягня (до року).

Стоїть чабан, а то десь присяде на хвилинку, подивиться, як маленькі ярчата смачно пощипують травичку (Хлібороб Укр., 8, 1965, 24).

2. Перше щеня, особливо від суки першого поносу.

[Риндичка:] Я бабувала на хуторах у Байбаків і звідтіль його [Рябка] принесла щеням; і казано мені, що воно ярча! (Кроп., І, 1958, 508).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ярча — див. ягня Словник синонімів Вусика
  2. ярча — ЯРЧА́, а́ти, с. 1. Ягня (до року). Стоїть чабан, а то десь присяде на хвилинку, подивиться, як маленькі ярчата смачно пощипують травичку (з наук. літ.). 2. Перше щеня, особливо від суки першого поносу. Словник української мови у 20 томах
  3. ярча — ярча́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. ярча — -ати, с. 1》 Ягня (до року). 2》 Перше щеня, особливо від суки першого поносу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ярча — ЯГНЯ́ (маля вівці), ЯГНЯ́ТКО пестл., БА́ЗЯ дит., А́ГНЕЦЬ заст., ЯРЧА́, ЯРЧУ́К (до року). От мені приснилось.. ніби край могили Пасу я ягнята (Т. Шевченко); Жалібно замекала (вівця), шукаючи ягнятко (М. Словник синонімів української мови
  6. ярча — Ярча, -чати с. Ягненокъ до года. Вх. Пч. II. 6. Словник української мови Грінченка