ярча

ЯГНЯ́ (маля вівці), ЯГНЯ́ТКО пестл., БА́ЗЯ дит., А́ГНЕЦЬ заст., ЯРЧА́, ЯРЧУ́К (до року). От мені приснилось.. ніби край могили Пасу я ягнята (Т. Шевченко); Жалібно замекала (вівця), шукаючи ягнятко (М. Стельмах); Маленькі ярчата смачно пощипують травичку (з журналу); Це ярка в кошарі, ярчук і ярчата (Л. Первомайський).

ЯРЧА́ (перше щеня, особливо від суки першого поносу), ЯРЧУ́К. (Риндичка:) Я бабувала на хуторах у Байбаків і звідтіль його (Рябка) принесла щеням; і казано мені, що воно ярча! (М. Кропивницький); (Лев:) Ну-ну, чекайте ж, приведу я завтра щеняток-ярчуків (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ярча — див. ягня Словник синонімів Вусика
  2. ярча — ЯРЧА́, а́ти, с. 1. Ягня (до року). Стоїть чабан, а то десь присяде на хвилинку, подивиться, як маленькі ярчата смачно пощипують травичку (з наук. літ.). 2. Перше щеня, особливо від суки першого поносу. Словник української мови у 20 томах
  3. ярча — ярча́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. ярча — -ати, с. 1》 Ягня (до року). 2》 Перше щеня, особливо від суки першого поносу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ярча — ЯРЧА́, а́ти, с. 1. Ягня (до року). Стоїть чабан, а то десь присяде на хвилинку, подивиться, як маленькі ярчата смачно пощипують травичку (Хлібороб Укр., 8, 1965, 24). 2. Перше щеня, особливо від суки першого поносу. Словник української мови в 11 томах
  6. ярча — Ярча, -чати с. Ягненокъ до года. Вх. Пч. II. 6. Словник української мови Грінченка