ярчук

ЯГНЯ́ (маля вівці), ЯГНЯ́ТКО пестл., БА́ЗЯ дит., А́ГНЕЦЬ заст., ЯРЧА́, ЯРЧУ́К (до року). От мені приснилось.. ніби край могили Пасу я ягнята (Т. Шевченко); Жалібно замекала (вівця), шукаючи ягнятко (М. Стельмах); Маленькі ярчата смачно пощипують травичку (з журналу); Це ярка в кошарі, ярчук і ярчата (Л. Первомайський).

ЯРЧА́ (перше щеня, особливо від суки першого поносу), ЯРЧУ́К. (Риндичка:) Я бабувала на хуторах у Байбаків і звідтіль його (Рябка) принесла щеням; і казано мені, що воно ярча! (М. Кропивницький); (Лев:) Ну-ну, чекайте ж, приведу я завтра щеняток-ярчуків (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ярчук — див. ягня Словник синонімів Вусика
  2. ярчук — ЯРЧУ́К, а́, ч. 1. Ягня. Це ярка в кошарі, ярчук і ярчата (Л. Первомайський). 2. Собака з ярчати (у 2 знач.), якого, за народним повір'ям, боїться нечиста сила. Полетіли [ворони] Й летячи співали: Попливе наш Іван По Дніпру у Лиман З кумою. Словник української мови у 20 томах
  3. ярчук — ярчу́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. ярчук — -а, ч. 1》 Ягня. 2》 Собака з ярчати (у 2 знач.), якого, за народним повір'ям, боїться нечиста сила. || Те саме, що ярча 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ярчук — ЯРЧУ́К, а́, ч. 1. Ягня. Це ярка в кошарі, ярчук і ярчата (Перв., II, 1958, 134). 2. Собака з ярчати (у 2 знач.), якого, за народним повір’ям, боїться нечиста сила. Полетіли [ворони] Й летячи співали: Попливе наш Іван По Дніпру у Лиман З кумою. Словник української мови в 11 томах
  6. ярчук — Ярчук, -ка м. 1) Ягненокъ. Гол. Од. 39. 2) Собака съ волчьими зубами, — ее боятся вѣдьмы (нар. повѣрье). ЗОЮР. II. 38. У мене в собака ярчук; у неї вовчі зуби, — її і відьми, і вовки бояться. ХС. VII. 451. Словник української мови Грінченка