ясельця

ЯСЕ́ЛЬЦЯ, лець, мн. Зменш.-пестл. до я́сла.

Був собі журавель та журавочка, Накосили сінця повні ясельця (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 434);

Журавель для баранця Накосив стіжок сінця Та й майструє ясельця́, Не собі — для баранця (Стельмах, V, 1963, 330).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясельця — ЯСЕ́ЛЬЦЯ, лець, мн. Зменш.-пестл. до я́сла. Був собі журавель та журавочка, Накосили сінця повні ясельця (з народної пісні); Журавель для баранця Накосив стіжок сінця Та й майструє ясельця́, Не собі – для баранця (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. ясельця — ясе́льця множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. ясельця — -лець, мн. Зменш.-пестл. до ясла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ясельця — Ясе́льці і ясе́льця, ясе́лець, -льцям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)