ятка

Я́ТКА, и, ж.

1. Легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); балаган.

Висіли в ятках баранячі туші, з синіми жилами, з білим застиглим салом, з роями мух над ними (Коцюб., II, 1955, 124);

Ходить [Парася] попід ятками й купує подружкам барвисті стрічки, намисто, коралі, цукерки (Ю. Янов., II, 1954, 180);

Проти диктових яток, що гордо називалися павільйонами, височіли гори глечиків і горшків, красувалися нові саморобні скрині, столи (Кучер, Прощай.., 1957, 398);

Споживче товариство відкрило ятку з квасом та цукерками (Дмит., Наречена, 1959, 134).

2. Накриття, зроблене з хворосту, очерету, полотна тощо для захисту від сонця, дощу і т. ін.; повітка.

— Чи пак і теперечки ставляють козаки в лісах ятки на стовпах з покрівлею й накладають в ятках копиці сіна для серн на годівлю на зиму? — питаю я в свого візника.— Атож! Ставляють (Н.-Лев., VII, 1966, 284);

Рано ж тії півні В ятці заспівали (Щог., Поезії, 1958, 118);

— На складі сторож заступає дорогу. Каже, не можна ходити, уже зачинений склад. Та мені, кажу, хотілося тільки довідатися, чи є у вас алебастр? — Ото, каже, під яткою лежить (Панч, В дорозі, 1959, 152);

*Образно. Темна південна ніч покриває нас своєю яткою (Ю. Янов., V, 1959, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ятка — Я́тка. Невеличкий магазин, в якому торгують м’ясом, м’ясна палатка. Дотична статистика виказує, що Чернівці, помимо страшної дорожні, споживають значну силу м'яса. Українська літературна мова на Буковині
  2. ятка — (на базарі) буда, будка, зап. рундук; (від сонця) повітка; яточка. Словник синонімів Караванського
  3. ятка — див. крамниця; халабуда Словник синонімів Вусика
  4. ятка — -и, ж. 1》 Легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); балаган. 2》 Накриття, зроблене з хмизу, очерету, полотна тощо для захисту від сонця, дощу і т. ін.; повітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ятка — Я́ТКА, и, ж. 1. Легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); буда, рундук. Висіли в ятках баранячі туші, з синіми жилами, з білим застиглим салом, з роями мух над ними (М. Словник української мови у 20 томах
  6. ятка — я́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири я́тки Орфографічний словник української мови
  7. ятка — я́тка вул. 1. ширінька (ст) 2. будинок розпусти (ст)||байзель Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. ятка — Торгове місце Словник застарілих та маловживаних слів
  9. ятка — Я́ТКА (легка будівля для тимчасової торгівлі, виставки тощо), РУНДУ́К, БАЛАГА́Н. Біля крамниць і полотняних яток сиділи крамарі, сонними очима проводжаючи подорожніх (П. Кочура); Осінній вітер глухо виє між порожніми рундуками базару (В. Словник синонімів української мови
  10. ятка — Я́тка, -ки, -тці; я́тки́, я́то́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)