1. Словник української мови в 11 томах

ятірець

ЯТІРЕ́ЦЬ, ЯТЕРЕ́ЦЬ, ятірця́, ч. Зменш.-пестл. до я́тір.

Кожен вечір на лимані ставив [дід] ятірці, ранком трусив рибу і тут же її продавав грабарям (Ле, Опов. та нариси, 1950, 26);

На землі валялись безладно розкидані ятірці, з якими він з братами кожного літа рибалив (Збан., Таємниця.., 1971, 59);

*Образно. [Прочанин:] Здавався ж він на гроші не жадібним, все тільки й говорив про царство боже… [Юда:] Отож! отож! Се й був той ятірець, куди він людські душі, наче рибу, ловив… (Л. Укр., III, 1952, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ятірець — див. ятір Словник синонімів Вусика
  2. ятірець — ЯТІРЕ́ЦЬ, ЯТЕРЕ́ЦЬ, ятірця́, ч. Зменш.-пестл. до я́тір. Кожен вечір на лимані ставив [дід] ятірці, ранком трусив рибу і тут же її продавав грабарям (Іван Ле); На землі валялись безладно розкидані ятірці, з якими він з братами кожного літа рибалив (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. ятірець — ятіре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. ятірець — ятерець, ятірця, ч. Зменш.-пестл. до ятір. Великий тлумачний словник сучасної мови