ятірець
ЯТІРЕ́ЦЬ, ЯТЕРЕ́ЦЬ, ятірця́, ч.
Зменш.-пестл. до я́тір.
Кожен вечір на лимані ставив [дід] ятірці, ранком трусив рибу і тут же її продавав грабарям (Іван Ле);
На землі валялись безладно розкидані ятірці, з якими він з братами кожного літа рибалив (Ю. Збанацький);
* Образно. [Прочанин:] Здавався ж він на гроші не жадібним, все тільки й говорив про царство боже... [Юда:] Отож! отож! Се й був той ятірець, куди він людські душі, наче рибу, ловив... (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ятірець — див. ятір Словник синонімів Вусика
- ятірець — ятіре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ятірець — ятерець, ятірця, ч. Зменш.-пестл. до ятір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ятірець — ЯТІРЕ́ЦЬ, ЯТЕРЕ́ЦЬ, ятірця́, ч. Зменш.-пестл. до я́тір. Кожен вечір на лимані ставив [дід] ятірці, ранком трусив рибу і тут же її продавав грабарям (Ле, Опов. Словник української мови в 11 томах