ячати

ЯЧА́ТИ, ячу́, ячи́ш, недок.

1. Жалібно кричати, квилити (про птахів, перев. лебедів).

На озерах, на болотах Крила птахів лопотять: Сірі гуси ізнялися, Білі лебеді ячать (Олесь, Вибр., 1958, 353);

Над водою урагани мчать, Паруси злітають над водою, Понад піною холодною, рудою Журавлі потомлені ячать (Мас., Сорок.., 1957, 32);

Гуси ячать над землею (Б. Ол., На лінії.., 1972, 49);

*Образно. Блакить ячить, і гори, як орган, І пісня, як рука, що не дає упасти (Перв., І, 1958, 130);

Вози, спускаючись на гарячих гальмах, лунко ячали в міжгір’ї, мов лебеді з старовинних слов’янських пісень (Гончар, III,1959, 338).

2. розм. Кричати, гомоніти (перев. про людей).

— Прийдеш з поля, то діти хазяйські, як поросята годовані: пустують, ячать… (Тесл., З книги життя, 1949, 4);

Оглянувся назад — ледве видно в туманах стежину, А прислухаюсь — ледве якісь там ячать голоси… (Рильський, II, 1960, 253).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ячати — (- лебедів) квилити; (- людей) кричати, гомоніти. Словник синонімів Караванського
  2. ячати — [йачатие] -чу, -чиш, -чиемо, -чиете; нак. -чи, -ч'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. ячати — ЯЧА́ТИ, ячу́, ячи́ш, недок. 1. Жалібно кричати, квилити (про птахів, перев. лебедів). На озерах, на болотах Крила птахів лопотять: Сірі гуси ізнялися, Білі лебеді ячать (О. Словник української мови у 20 томах
  4. ячати — яча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. ячати — ячу, ячиш, недок. 1》 Жалібно кричати, квилити (про птахів, перев. лебедів). 2》 розм. Кричати, гомоніти (перев. про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ячати — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. ячати — Яча́ти, ячу́, ячи́ш, яча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ячати — Ячати, ячу, ячи́ш гл. 1) Кричать по лебединому. АД. І. 253. Піди ти степом по над Дніпром, послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. АД. І. 248. 2) Кричать, шумѣть (о многихъ людяхъ). АД. І. 216. Словник української мови Грінченка