ячество

Я́ЧЕСТВО, а, с., розм. Безцеремонне висування на перший план самого себе, свого «я» як вияв егоїзму.

Побутують же ще на нашій сцені так зване «ячество», «прем’єрство», зарозумілість, які завдають серйозної шкоди всюди, де б вони не з’явились (З глибин душі, 1959, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ячество — -а, с., розм. Безцеремонне висування на перший план самого себе, свого "я" як вияв егоїзму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ячество — я́чество іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови