єгер
Є́ГЕР, я, ч.
1. Спеціаліст-мисливець, що керує полюванням.
Трохи не щодня ганяв [граф] на полювання в карпатські ліси з єгерями та полоненими, щоб заганяли звіра (Ле, Мої листи, 1945, 138);
Впізнав Ярема і паничевого єгеря Степана (Кочура, Зол. грамота, 1960, 11).
2. Солдат особливого стрілецького полку в деяких арміях.
Він [вітерець] приносив з собою свіжі запахи степового зілля і задьористі голоси єгерів, які співали стару солдатську пісню, маршируючи між побурілими фортечними валами (Добр., Очак. розмир, 1965, 5).
3. Службовець радгоспів, парків і т. ін., що доглядає і навчає тварин, птахів, яких там розводять.
Крилатих переселенців [сірих куріпок] доглядає єгер Приходько. Він їх годує, відганяє шулік та інших хижаків (Рад. Укр., 9.11 1960, 3).
4. Слуга у старовинному поміщицькому господарстві; виїзний лакей.
Значення в інших словниках
- єгер — [йегеир] -ра, ор. -ром, м. (на) -ров'і/-р'у, мн. -р'і, -р'іy, д. -р'ам Орфоепічний словник української мови
- єгер — -я, ч. 1》 Спеціаліст-мисливець, що керує полюванням. 2》 Спеціаліст, що веде облік фауни у лісах, національних парках та здійснює нагляд за нею. 3》 Спеціально тренований солдат для ведення воєнних дій у природних умовах, переважно в горах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- єгер — є́гер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- єгер — є́гер (від нім. Jager – мисливець) 1. Солдат особливих стрілецьких (єгерських) частин у ряді армій. 2. Спеціаліст-мисливець, який керує полюванням, доглядає тварин у заповідниках і мисливствознавчих господарствах. 3. За феодалізму слуга в поміщицькому господарстві, виїзний лакей. Словник іншомовних слів Мельничука