єдиниця

ЄДИНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що єдина́чка.

Мати вхопила свою пещену єдиницю долонями за щоки й поцілувала (Н.-Лев., III, 1956, 236).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єдиниця — Одинка Словник чужослів Павло Штепа
  2. єдиниця — єдини́ця іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. єдиниця — -і, ж., діал. Єдина дочка. Великий тлумачний словник сучасної мови