єдиновладдя
ЄДИНОВЛА́ДДЯ, я, с. Зосередження влади в одних руках; повнота, необмеженість чиєї-небудь влади.
Свідомі робітники за єдиновладдя Рад. роб., наймит., сел. і солд. депутатів, — за єдиновладдя, підготовлене проясненням пролетарської свідомості.. (Ленін, 24, 1950, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдиновладдя — [йеидBноyлад':а] -д':а Орфоепічний словник української мови
- єдиновладдя — єдиновла́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- єдиновладдя — -я, с. Зосередження влади в одних руках; повнота, необмеженість чиєї-небудь влади. Великий тлумачний словник сучасної мови