єдиновладний
ЄДИНОВЛА́ДНИЙ, а, е. Який у своїх руках безроздільно зосереджує всю владу.
Він не любив виставляти себе єдиновладним (Баш, Надія, 1950, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдиновладний — єдиновла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- єдиновладний — -а, -е. Який у своїх руках безроздільно зосереджує всю владу. Великий тлумачний словник сучасної мови