єдиновладний

ЄДИНОВЛА́ДНИЙ, а, е. Який у своїх руках безроздільно зосереджує всю владу.

Він не любив виставляти себе єдиновладним (Баш, Надія, 1950, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єдиновладний — єдиновла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. єдиновладний — -а, -е. Який у своїх руках безроздільно зосереджує всю владу. Великий тлумачний словник сучасної мови