єднатися

ЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. Зливатися одно з одним; поєднуватися.

Знов лунає сміх, а з ним єднається прикрим акомпанементом цинічний регіт підстаркуватої жінки (Л. Укр., III, 1952, 577);

На тонкій лінії виднокругу єднається рожевий і синій відлив (Стельмах, Хліб.., 1959, 51).

2. Згуртовуватися для дружних, спільних дій.

За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях (Л. Укр., І, 1951, 55);

Бійці, єднайтесь! Не дрімай, стороже! Безкрилу тьму навіки переможе Визвольник людства, вільний пролетар (Рильський, І, 1956, 137).

3. Вступати в дружні стосунки, підтримувати зв’язки з ким-небудь.

Колись дерли [пани] шкуру з людей, а це почали брататись та єднатись, навіть пити з ними горілку (Н.-Лев., І, 1956, 124);

— Знайшли, з ким єднатися. Та ті дармоїди і з мертвого злуплять (Збан., Малин. дзвін, 1958, 60).

4. Пас. до єдна́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єднатися — (- людей) гуртуватися, брататися, об'єднуватися, іти до спілки; (- барви) зливатися, сполучатися, поєднуватися; (з ким) знатися, водитися, дружити, приятелювати, мати діло. Словник синонімів Караванського
  2. єднатися — єдна́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. єднатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Зливатися одно з одним; поєднуватися. 2》 Згуртовуватися для дружних, спільних дій. 3》 Вступати в дружні стосунки, підтримувати зв'язки з ким-небудь. 4》 Пас. до єднати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. єднатися — ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ навколо, біля, круг кого-чого, з ким, чим і без додатка (вступати у дружні зв'язки, взаємодію на ґрунті спільних інтересів, поглядів, мети і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. єднатися — Єдна́тися, -на́юся, -на́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. єднатися — Єднатися, -наюся, -єшся гл. 1) Соединяться. І прийшли ви єднатись з ним чистою сльозою. О. 1861. ІІІ. 12. 2) Договариваться, подряжаться. А що, Опанасе, — єднайся на год! Словник української мови Грінченка