єдність
Є́ДНІСТЬ, ності, ж.
1. Тісний зв’язок, згуртованість, цілісність, неподільність.
Єдності, яка б робила нас із кволих навіть одиниць незламною силою, потребуємо й ми… (Коцюб., І, 1955, 171);
Сила партії в єдності і монолітній згуртованості її лав (Ком. Укр., 3, 1960, 42).
2. Поєднання в одному цілому, нерозривність зв’язку.
Керуючись ленінським принципом єдності теорії і практики, партія повинна розглядати захист і творчий розвиток марксизму-ленінізму як свій найважливіший обов’язок (Резол. XXII з.., 1961, 27);
У нашому літературознавстві існує програмова вимога розглядати художні твори у єдності змісту й форми (Рад. літ-во, 1, 1961, 42).
∆ Надфра́зна є́дність — єдине структурно-семантичне ціле, що складається з ряду речень, а іноді й кількох абзаців, організованих лексичними, граматичними та інтонаційними засобами;
Фразеологі́чна є́дність — стійке сполучення слів, що виступає в мові як єдиний неподільний на складові частини вислів.
3. Схожість, цілковита подібність.
Єдність поглядів Я. Маркса і Ф. Енгельса пронизує всі їх праці — і ті, що вони писали разом, і ті, що готувалися ними окремо (Укр. іст. ж., 6, 1960, 3).
4. Спільність чого-небудь, зосередженість чогось у одному місці і т. ін.
Основу етнічної спільності народності насамперед становить єдність її мови (Нариси з діалектології.., 1955, 12);
Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство.. пов’язують російський і український народи (Рильський, III, 1956, 84).
Значення в інших словниках
- єдність — (міцність зв’язку між з'єднаним) єднання, згуртованість, монолітність. Словник синонімів Полюги
- єдність — Згуртованість, неподільність, нерозривність, цілісність; (поглядів) збіг, подібність; (походження) спільність; (фразеологічна) ЛІНҐ. стійка словосполука <�мовна конструкція>. Словник синонімів Караванського
- єдність — [йед(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- єдність — -ності, ж. 1》 Тісний зв'язок, згуртованість, цілісність, неподільність. 2》 Поєднання в одному цілому, нерозривність зв'язку. Фразеологічна єдність — стійке сполучення слів, що виступає в мові як єдиний неподільний на складові частини вислів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- єдність — є́дність 1 іменник жіночого роду тісний зв'язок, згуртованість, цілісність, неподільність; поєднання в одному цілому, нерозривність зв'язку; схожість, цілковита подібність; спільність чого-небудь... Орфографічний словник української мови
- єдність — В єдності сила. Заклнк солідарности, що лиш з'єднані поконають перешкоди. З'єднані устоємо, а роз'єднані упадемо. Доказ сили в солідарності і слабосилля у роз'єднанні. Спільний ворог єднає ворогів. У нещасті й вороги єднаються проти спільного ворога. Приповідки або українсько-народня філософія
- єдність — Є́ДНІСТЬ (міцний зв'язок між ким-, чим-небудь), ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬ рідше, О́ДНІСТЬ рідко; МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об'єднання). Словник синонімів української мови
- єдність — Є́дність, -ности, -ності, -ністю о́дність і є́дність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- єдність — Єдність, -ности ж. Единство, единеніе. Кожен сам про собе дбає. Немає єдности. Мир. ХРВ. 87. Словник української мови Грінченка