1. Словник української мови в 11 томах

єхидна

ЄХИ́ДНА, и, ж,

1. Однопрохідний яйцекладний ссавець, верхня частина тіла якого вкрита голками.

В Австралії водяться такі тварини, які вже давно вимерли на інших материках, як, наприклад: сумчасті — кенгуру, сумчастий вовк; яйцекладні ссавці — качконіс, єхидна (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 305).

2. Отруйна австралійська змія.

3. перен., розм. Про лиху, злу, хитру, лукаву, в’їдливу людину.

[Ніна:] І подумати, що такій єхидні він надсилає свій перший привіт! (Коч., II, 1956, 222);

Все це бачила фашистська єхидна і давно вже накидала оком на наші статки (Панч, Іду, 1946, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єхидна — [йеихидна] -дние, д. і м. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  2. єхидна — єхи́дна іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. єхидна — -и, ж. 1》 міф. Жахлива кровожерна потвора, напівжінка-напівзмія. 2》 Однопрохідний яйцекладний ссавець, верхня частина тіла якого вкрита голками. 3》 Отруйна австралійська змія. 4》 перен., розм. Про лиху, злу, хитру, лукаву, в'їдливу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. єхидна — Єхи́дна, -дни, -дні; єхи́дни, єхи́ден Правописний словник Голоскевича (1929 р.)