іволга
І́ВОЛГА, и, ж. Те саме, що ви́вільга.
Жовтобрюха іволга перегукується з одудом (Мирний, IV, 1955, 315);
Жовта з чорними плямами іволга кричить, мов кішка (Коп., Як вони.., 1961, 41).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Іволга — (птах) вивільга Словник чужослів Павло Штепа
- іволга — -и, ж. Те саме, що вивільга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іволга — і́волга іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- іволга — Співочий птах, заселяє хвойні ліси Європи та Пд.-Зх. Азії; довж. бл. 23 см; в Україні перелітні, охороняються. Універсальний словник-енциклопедія
- іволга — І́ВОЛГА, ВИ́ВІЛЬГА діал., ЖОВНА́ діал. В лісі горлиці туркочуть, Іволги свистять в гаю (С. Воскрекасенко); Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (О. Донченко); Де-де дятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця (А. Свидницький) Словник синонімів української мови
- іволга — І́волга, -ги, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)