іграшкар

ІГРАШКА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє іграшки.

Хата іграшкаря була відкрита при розкопках стародавнього Новгорода (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 426).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іграшкар — іграшка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. іграшкар — -я, ч. Майстер, що виготовляє іграшки. Великий тлумачний словник сучасної мови