1. Словник української мови в 11 томах

іграшка

І́ГРАШКА, и, жін.

1. Річ, призначена дітям для гри; забавка (у 1 знач.).

Нема в їх [дітей] ні забавок, ані іграшок дитячих (Марко Вовчок, I, 1955, 30);

Іграшки та книжки не цікавили, не розважали її (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 56);

*У порівн. Неквапливо й спокійно витяг [Філіпп] шабельку, легеньку, наче іграшку (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 275).

♦ Бути (стати і т. ін.) іграшкою чиєю, у чиїхось руках — бути в цілковитій залежності від кого-, чого-небудь.

Вона стала тоді іграшкою в чужих руках, і хоч все те й робилося із найкращими намірами, але життя їй було зламане (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 183).

2. рідко. Те саме, що забавка 2.

[Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! (Марко Кропивницький, I, 1958, 488);

— Кохання моє було задля його тільки іграшкою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 342).

♦ За іграшку (іграшки) що кому:

а) (у сполуч. з дієсл. дістатися, датися і т. ін.) легко (дістатися, датися і т. ін.).

Йосипові і грамота за іграшку далася... (Панас Мирний, IV, 1955, 44);

б) (у сполуч. з дієсл. бути) немов забавка.

Став ходити [Івась] біля волів, додивлятися до плуга, до борони. Спершу й це все було хлопцеві за іграшку (Панас Мирний, I, 1949, 182);

На іграшки — для забави.

Хлоп’я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 22);

Не в іграшку — те саме, що Не на жарт (див. жарт).

[Сербин:] А вона, здається, не в іграшку закохалась у мене (Степан Васильченко, III, 1960, 23);

Не іграшки — те саме, що Не жарт (див. жарт).

Не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іграшка — (те, чим бавляться) забавка, цяцька. Словник синонімів Полюги
  2. іграшка — Забавка, цяцька, лялька, цяцянка, виграшка; Р. забава; П. жарт. Словник синонімів Караванського
  3. іграшка — Виграшка, гральце, забава, забавлянка, забавка, цяцечка, цяця, цяцька Словник синонімів Вусика
  4. іграшка — [іграшка і іиграшка] -шкие, д. і м. -ас'ц'і, р. мн. -шок Орфоепічний словник української мови
  5. іграшка — хохл. (ігрушка) цяцька цяцька, цяцінька, цяцечка, цяця, забавка, забавочка, лялька, лялечка, ляля Словник чужослів Павло Штепа
  6. іграшка — -и, ж. 1》 Річ, призначена дітям для гри; забавка (у 1 знач.). 2》 рідко. Те саме, що забавка 2). За іграшку (іграшки) що кому — а) (у сполуч. з дієсл. дістатися, датися і т. ін.) легко (дістатися, датися і т. ін.); б) (у сполуч. з дієсл. бути) немов забавка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. іграшка — і́грашка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. іграшка — за і́грашку кому, що. 1. зі сл. да́тися. Дуже легко. Йосипові і грамота за іграшку далася... (Панас Мирний). 2. зі сл. бу́ти. Як розвага. Став ходити (Івась) біля волів, додивлятися до плуга, до борони. Фразеологічний словник української мови
  9. іграшка — ГРА (розважальне заняття), ЗАБА́ВА, ЗА́БАВКА, ГРИ́ЩЕ перев. мн., І́ГРАШКА рідше, ГУ́ЛЯ́НКА рідше, І́ГРИЩЕ заст. Я часто заставала їх за розмовою або за якоюсь дитячою грою (Леся Українка); Незчулася (Василина)... Словник синонімів української мови
  10. іграшка — І́грашка, -шки, -шці; -рашки, -шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. іграшка — Іграшка, -ки ж. Игрушка, забава. Чужая біда за іграшку. Ном. № 2341. Кішці іграшка, а мишці сльози. Ном. за іграшки робити що. Съ легкостью, какъ бы играя, шутя дѣлать что. Словник української мови Грінченка