1. Словник української мови в 11 томах

ігуменський

ІГУ́МЕНСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ігу́мен.

Ігуменський сан;

// Належний ігуменові.

Видобула [черниця] з дорожньої скриньки пакет, обтяжений сургучем єпископських печаток, ступила на ганок ігуменського будинку і зникла за дверима (Мик., II, 1957, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ігуменський — ігу́менський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ігуменський — -а, -е. Прикм. до ігумен. Ігуменський сан. || Належний ігуменові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ігуменський — Ігу́менський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)