ід
ІД, прийм. з дав. в., діал. До.
Далі завернув [господар] ід плотові (Іван Франко, II, 1950, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ід — Ід пред. Къ. Ївга заробила в мене грошенят на байбарак ід Великодню. Г. Барв. 251. Словник української мови Грінченка