1. Словник української мови в 11 томах

ідеалістичний

ІДЕАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до ідеалізму (у 1 знач.), пройнятий ним.

Ми влаштовували інсценізовані диспути, спрямовані проти релігійних забобонів, проти отруйного дурману ідеалістичного світогляду (Донч., VI, 1957, 610);

Академік Павлов сміливо відкинув релігійно-ідеалістичні забобони в розумінні душевної діяльності (Наука.., 1, 1958, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідеалістичний — ідеалісти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ідеалістичний — -а, -е. Стос. до ідеалізму (у 1 знач.), пройнятий ним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ідеалістичний — ідеалісти́чний той, що стосується ідеалізму, властивий йому, стоїть на його грунті; ¤ і-не розуміння історії – система поглядів, яка абсолютизує роль духовних факторів, вбачає визначальну силу суспільного розвитку в ідеях, теорії, свідомості людей. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ідеалістичний — Ідеалісти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)