ідея
ІДЕ́Я, і, жін.
1. Поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу.
[Заграничний політик:] Наші слова зробилися символами ідей, абстрактів, логічних процесів, а не чуття (Іван Франко, IV, 1950, 35);
Ідея краси.
▲ Абсолютна ідея див. абсолютний.
2. Основний принцип світогляду; переконання.
На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35);
Про москвофільську партію нічого й казати, — хто би там став у неї поступових ідей шукати (Леся Українка, V, 1956, 46);
Ленінські ідеї, творчий, революційний дух ленінізму переможно крокують по земній кулі (Комуніст України, 7, 1963, 70).
3. Думка про що-небудь, міркування з приводу чогось.
— Мені здається, що система вогню з кількох мінометів, яку ми застосовували досі для траншей такого типу, може при деяких корективах давати набагато кращі наслідки.. — І почав [Брянський] розвивати свої ідеї (Олесь Гончар, III, 1959, 62);
Ідеї миру глибоко оволоділи багатьма народами світу (Наука і життя, 2, 1960, 7);
// Задум, план, намір.
Раптом він скочив на ноги. Блиснула щаслива ідея (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 409);
Ідея була проста. На заводі про всяк випадок є недоторканний запас води. Насос подаватиме відти воду в бак (Микола Трублаїні, I, 1955, 136).
4. Основна думка, що визначає зміст твору.
Я знав одного поета, що склав собі афоризм: «Гарна рима — погибель для ідеї» (Леся Українка, V, 1956, 73);
Ідея художнього твору — це головна думка про життєві явища, що їх змальовано в творі, остаточний висновок, до якого приводить читача художній твір (Українська література, 8 клас, 1957, 41).
Значення в інших словниках
- ідея — Поняття, уявлення; думка, погляд, міркування; (проєкт) задум; (суть задуму) стрижень; (твору) <�головна> думка; (винаходу) засада, принцип, суть. Словник синонімів Караванського
- ідея — [ідейа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- ідея — рос. идея 1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об'єкт, а й спрямована на його перетворення. 2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище. Eкономічна енциклопедія
- Ідея — Іде́я іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- ідея — Ідеї є ознакою сили і мудрості. Нові ідеї можуть породжувати тільки розумні люди. Приповідки або українсько-народня філософія
- ідея — -ї, ж. 1》 Поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу. 2》 Основний принцип світогляду; переконання. 3》 Думка про що-небудь, міркування з приводу чогось. || Задум, план, намір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ідея — іде́я (від грец. ίδέα – початок, основа, первообраз) 1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об’єкт, а й спрямована на його перетворення. 2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище. Словник іншомовних слів Мельничука
- ідея — Думка, поняття, уява; філософське поняття, яке означає вічний і досконалий прообраз певної речі (Платон), прототип усіх речей в свідомості Бога (св. Авґустин), загальні основи становлення (Г.Ґ. Геґель). Універсальний словник-енциклопедія
- ідея — ІДЕЯ (від грецьк. ιδέα — початок, основа, першообраз) — форма осягнення дійсності в думці, яка включає усвідомлення мети і способи подальшого пізнання й перетворення світу. За своєю логічною структурою І. є видом поняття. Відмінність І. Філософський енциклопедичний словник
- ідея — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
- ідея — Іде́я, іде́ї, іде́єю; іде́ї, іде́й (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ідея — Іде́я, іде́ї ж. Идея. Європейські ідеї. Левиц. Пов. 153. Словник української мови Грінченка