1. Словник української мови в 11 томах

ідиш

І́ДИШ, у, ч. Сучасна мова єврейського населення Східної та Центральної Європи, а також США.

Шолом-Алейхем починав свій творчий труд на мові іврит.. Але він швидко зрозумів, що цим відмежовує себе від широких народних верств і відразу ж перейшов на ідиш (Літ. Укр., 24 .V 1966, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідиш — -у, ч. Побутова мова єврейського населення Східної та Центральної Європи, а також США. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ідиш — І́ДИШ див. ї́диш. Словник української мови у 20 томах
  3. ідиш — і́диш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. ідиш — • ідиш , їдиш — мова частини євреїв, які живуть у Європі (в т. ч. в СРСР), США, Аргентині, Бразилії, Канаді, Пд. Африці, Азії (Ізраїль). Належить до герм. групи індоєвроп. сім'ї мов. І. почала формуватись у 12 — 13 ст. на основі верхньонім. Українська літературна енциклопедія