ідоловірець
ІДОЛОВІ́РЕЦЬ, рця, ч., рел. Той, хто вірить в ідолів (у 1 знач.); поганин, язичник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ідоловірець — ідолові́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ідоловірець — -рця, ч., рел. Той, хто вірить в ідолів (у 1 знач.); поганин, язичник. Великий тлумачний словник сучасної мови