1. Словник української мови в 11 томах

ідоловірець

ІДОЛОВІ́РЕЦЬ, рця, ч., рел. Той, хто вірить в ідолів (у 1 знач.); поганин, язичник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідоловірець — ідолові́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ідоловірець — -рця, ч., рел. Той, хто вірить в ідолів (у 1 знач.); поганин, язичник. Великий тлумачний словник сучасної мови