1. Словник української мови в 11 томах

іконоборство

ІКОНОБО́РСТВО, а, с. Громадський рух у Візантії у VIII-IX ст. проти шанування ікон, мощей і т. ін.;

// Боротьба проти шанування ікон.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іконоборство — іконобо́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. іконоборство — -а, с. Громадський рух у Візантії у 8-9 ст. проти шанування ікон, мощей і т. ін. || Боротьба проти шанування ікон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іконоборство — Релігійний рух проти вшанування ікон і релігійних фігур, гол. Ісуса Христа; розвивався у Візантії в VII і IX ст. (під впливом юдаїзму й ісламу), засуджений 787 на Нікейському II соборі; з'явився також на поч. XV ст. у Чехії (поширюваний гуситами) та в XVI ст. у протестантських країнах (Нідерланди). Універсальний словник-енциклопедія