іконоборство
іконобо́рство
-а, с.
Громадський рух у Візантії у 8-9 ст. проти шанування ікон, мощей і т. ін.
|| Боротьба проти шанування ікон.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іконоборство — іконобо́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- іконоборство — Релігійний рух проти вшанування ікон і релігійних фігур, гол. Ісуса Христа; розвивався у Візантії в VII і IX ст. (під впливом юдаїзму й ісламу), засуджений 787 на Нікейському II соборі; з'явився також на поч. XV ст. у Чехії (поширюваний гуситами) та в XVI ст. у протестантських країнах (Нідерланди). Універсальний словник-енциклопедія
- іконоборство — ІКОНОБО́РСТВО, а, с. Громадський рух у Візантії у VIII-IX ст. проти шанування ікон, мощей і т. ін.; // Боротьба проти шанування ікон. Словник української мови в 11 томах