іконоборство

іконобо́рство

-а, с.

Громадський рух у Візантії у 8-9 ст. проти шанування ікон, мощей і т. ін.

|| Боротьба проти шанування ікон.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іконоборство — іконобо́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. іконоборство — Релігійний рух проти вшанування ікон і релігійних фігур, гол. Ісуса Христа; розвивався у Візантії в VII і IX ст. (під впливом юдаїзму й ісламу), засуджений 787 на Нікейському II соборі; з'явився також на поч. XV ст. у Чехії (поширюваний гуситами) та в XVI ст. у протестантських країнах (Нідерланди). Універсальний словник-енциклопедія
  3. іконоборство — ІКОНОБО́РСТВО, а, с. Громадський рух у Візантії у VIII-IX ст. проти шанування ікон, мощей і т. ін.; // Боротьба проти шанування ікон. Словник української мови в 11 томах