іконописний

ІКОНОПИ́СНИЙ, а, е Прикм. до іко́нопис.

Приїхавши до Києва, він [І. С. Їжакевич] 1879 року влаштувався до іконописної школи Києво-Печерської лаври (Мист., 1, 1955, 35);

// Власт. іконопису.

Іконописний стиль.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іконописний — іконопи́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. іконописний — -а, -е. Прикм. до іконопис. || Власт. іконопису. Іконописний стиль. Великий тлумачний словник сучасної мови