ілюстрований
ІЛЮСТРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ілюструва́ти 1, 2.
Валя почав читати популярну статейку про радіо. Складена вона була просто й цікаво, ілюстрована малюнками (Вас., II, 1959, 188);
Після першої світової війни цілі покоління дітей в Галичині виховувалися на серії народних казок, ілюстрованих гранично простим, майже схематичним штриховим рисунком Кульчицької (Вітч., 4, 1964, 176).
2. у знач. прикм. Який має ілюстрації.
У цукерні пив [Славко] каву й переглядав німецькі ілюстровані газети (Март., Тв., 1954, 265);
Марі.. сіла поруч хворої показувати ілюстровані журнали (Ю. Янов., Мир, 1956, 246).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ілюстрований — [іл'устрованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- ілюстрований — ілюстро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ілюстрований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ілюструвати 1), 2). 2》 у знач. прикм. Який має ілюстрації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ілюстрований — Ілюстро́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)