іманентно
ІМАНЕ́НТНО. Присл. до імане́нтний.
Історію української літератури не можна вивчати іманентно або обмежуватись тільки встановленням її зв’язків з російською та іншими слов’янськими літературами (Від давнини.., І, 1960, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me