іманентно

ІМАНЕ́НТНО. Присл. до імане́нтний.

Історію української літератури не можна вивчати іманентно або обмежуватись тільки встановленням її зв’язків з російською та іншими слов’янськими літературами (Від давнини.., І, 1960, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іманентно — імане́нтно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. іманентно — Присл. до іманентний. Великий тлумачний словник сучасної мови