1. Словник української мови в 11 томах

імунізація

ІМУНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., мед. Дія за знач. імунізува́ти.

Завдяки імунізації.. кількість захворювань дифтерією з кожним роком різко зменшується (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 330).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імунізація — (мед.) опірність Словник чужослів Павло Штепа
  2. імунізація — імуніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. імунізація — -ї, ж., мед. Дія за знач. імунізувати. || Метод створення штучного імунітету у людини й тварин. Активна імунізація — імунізація, яка ґрунтується на введенні в організм антигенів (живих або убитих вакцин, анатоксинів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. імунізація — імуніза́ція (від лат. immunis – вільний, незайманий) метод створення штучного імунітету у людини й тварин. Досягається введенням в організм ослаблених чи вбитих збудників відповідної хвороби (вакцини) або їхніх отрут... Словник іншомовних слів Мельничука