1. Великий тлумачний словник сучасної мови

імунізація

імуніза́ція

-ї, ж., мед.

Дія за знач. імунізувати.

|| Метод створення штучного імунітету у людини й тварин.

Активна імунізація — імунізація, яка ґрунтується на введенні в організм антигенів (живих або убитих вакцин, анатоксинів).

Пасивна імунізація — імунізація, яка ґрунтується на введенні в організм антитіл (імунних сироваток або гамма-глобулінів).

Пасивно-активна імунізація — імунізація, яка ґрунтується на послідовному введенні в організм антитіл і антигенів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імунізація — (мед.) опірність Словник чужослів Павло Штепа
  2. імунізація — імуніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. імунізація — імуніза́ція (від лат. immunis – вільний, незайманий) метод створення штучного імунітету у людини й тварин. Досягається введенням в організм ослаблених чи вбитих збудників відповідної хвороби (вакцини) або їхніх отрут... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. імунізація — ІМУНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., мед. Дія за знач. імунізува́ти. Завдяки імунізації.. кількість захворювань дифтерією з кожним роком різко зменшується (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 330). Словник української мови в 11 томах