1. Словник української мови в 11 томах

імітований

ІМІТО́ВАНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до імітува́ти;

// У знач. прикм.

Андрій прийшов сюди найраніше від усіх і вмостився в найдальшому кутку під імітованою пальмою (Гур., Наша молодість, 1949, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імітований — іміто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. імітований — -а, -е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до імітувати. || у знач. прикм. Імітоване харчування — хірургічна процедура, за якої все, що ковтається, виходить, не попадаючи до шлунку, через фістулу (трубку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. імітований — Іміто́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)