1. Словник української мови в 11 томах

імітувати

ІМІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., книжн.

1. Точно наслідувати кого-небудь; відтворювати що-небудь.

Він устиг порозбивати всі шибки в вагоні, ..не перестаючи при тім вити та ревти, та вищати, імітуючи різні звірячі голоси (Фр., IV, 1950, 458);

Він так імітував розмову отця Хризанта з матушкою, що Іван, мало схильний до сміху, а й то сміявся (Кол., Терен.., 1959, 222);

Одним із перших і найважливіших завдань біоніки є розробка автоматів, що імітують діяльність нервової системи (Наука.., 1, 1962, 37).

2. Підробляти під що-небудь.

Часто деякі породи (липу, березу, вільху) імітують (підфарбовують) під колір цінних дерев (Стол.-буд. справа, 1957, 20);

Імітувати мармур.

3. Повторювати тему або мотив в іншому голосі музичного твору на певний інтервал вище або нижче.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імітувати — ІМІТУВАТИ – ЕМІТУВАТИ Імітувати, -ую, -уєш. Точно наслідувати когось, відтворювати щось, підробляти під щось: імітувати голоси тварин. Емітувати. Випускати цінні папери, банкноти або паперові гроші; видаляти електрони (іони) з поверхні твердих і рідких тіл опроміненням, іонізацією тощо. Літературне слововживання
  2. імітувати — Наподоблювати, наподобити, понаподоблювати, сподоблювати, сподобити, посподоблювати, уподоблювати, уподобити, повподоблювати, наподібнювати, наподібнити, понаподібнювати, сподібнювати, сподібнити, посподібнювати, уподібнювати, уподібнити, повподібнювати Словник чужослів Павло Штепа
  3. імітувати — імітува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. імітувати — -ую, -уєш, недок., перех., книжн. 1》 Точно наслідувати кого-небудь; відтворювати що-небудь. 2》 Підробляти під що-небудь. 3》 Повторювати тему або мотив в іншому голосі музичного твору на певний інтервал вище або нижче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. імітувати — НАСЛІ́ДУВАТИ кого, що (перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї-небудь дії, рухи, звуки тощо або ознаки, особливості чого-небудь); КОПІЮВА́ТИ (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); ІМІТУВА́ТИ книжн. Словник синонімів української мови
  6. імітувати — Імітува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)