1. Словник української мови в 11 томах

інгредієнт

ІНГРЕДІЄ́НТ, а, ч.

1. спец. Складова частина якої-небудь складної сполуки або суміші; складник.

Кристалічна карболова кислота (фенол) входить як інгредієнт у складні дезинфікуючі речовини (Підручник дезинф., 1953, 189).

2. перен., книжн. Складова частина чого-небудь.

— Коли режисер ставить сценарій,— кажу я,— він мусить твердо засвоїти основну авторську думку, тему, проблему. Це не стосується до сценаріїв, де немає таких інгредієнтів (Ю. Янов., II, 1958, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інгредієнт — Складник Словник чужослів Павло Штепа
  2. інгредієнт — інгредіє́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. інгредієнт — -а, ч. 1》 спец. Складова частина якої-небудь складної сполуки або суміші; складник. 2》 перен. Складова частина чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інгредієнт — інгредіє́нт [від лат. ingrediens (ingredientis) – той, що входить] складова частина хімічної сполуки або суміші. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. інгредієнт — СКЛА́ДНИ́К (складова частина чого-небудь), КОМПОНЕ́НТ, ІНГРЕДІЄ́НТ книжн. З білих пісків з'їхали вони на тверду дорогу. Тут складники землі змінилися (Лесь Мартович); Сюжет, як один з художніх компонентів твору... Словник синонімів української мови