індивідуально
ІНДИВІДУА́ЛЬНО. Присл. до індивідуа́льний 3, 4.
На тому концерті виступали і колективно, і індивідуально самодіяльники села: хор, танцюристи, співаки, декламатори (Смолич, День.., 1950, 30);
— Треба випустити буржуа, замкнених у театрі, з’ясувавши й допитавши кожного індивідуально (Довж., І, 1958, 168).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- індивідуально — індивідуа́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- індивідуально — Присл. до індивідуальний 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови