індиго
ІНДИ́ГО, невідм., с.
1. Багаторічна тропічна бобова рослина, з листя якої добувають темно-синю фарбу.
2. Барвник, темно-синя фарба, яку тепер виробляють хімічним способом, а раніше добували з цієї рослини.
Холодно-синя, кольору темного індиго, вставала вона [хмара] над розтрісканою землею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 135);
Доки з кам’яновугільної смоли не навчилися видобувати такі барвники, як індиго, алізарин та багато інших, їх одержували виключно з рослин (Знання.., 11, 1965, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- індиго — Інди́го: — яскрава синя фарба [31] Словник з творів Івана Франка
- індиго — Калія Словник чужослів Павло Штепа
- індиго — інди́го іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- індиго — невідм., с. 1》 Багаторічна тропічна бобова рослина, з листя якої добувають темно-синю фарбу. 2》 Барвник, темно-синя фарба, яку тепер виробляють хімічним способом, а раніше добували з цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- індиго — інди́го (ісп. indigo, з лат. indicum, від грец. ’Ινδικός – індійський) синя фарба, кубовий барвник. Одержують штучно, раніше добували з рослин. Словник іншомовних слів Мельничука
- індиго — Відомий ще з стародавніх часів темно-синій барвник; раніше одержували з рослини — індигофери, тепер одержують штучно. Універсальний словник-енциклопедія