індуктор
ІНДУ́КТОР, а, ч., спец.
1. Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму.
Телефонний індуктор.
2. Магніт, який утворює в динамо-машині магнітне поле, що збуджує індукційні струми.
Майже в усіх генераторах змінного струму обмотку.. встановлюють нерухомо, а обертатися примушують магнітну систему (індуктор) (Курс фізики, III, 1956, 191).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- індуктор — Индуктор — inductor, field structure, work coil — *Heizspule, Heizspirale, Induktor — 1) Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. 2) Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти. Гірничий енциклопедичний словник
- індуктор — інду́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- індуктор — -а, ч., спец. 1》 Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти. 2》 Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. Телефонний індуктор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- індуктор — інду́ктор (лат. inductor, від induco – вводжу, збуджую) 1. Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. 2. Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти. Словник іншомовних слів Мельничука