індуктор
інду́ктор
-а, ч., спец.
1》 Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти.
2》 Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. Телефонний індуктор.
3》 Магніт, який утворює в динамо-машині магнітне поле, що збуджує індукційні струми.
4》 біол. Низькомолекулярна речовина, яка блокує дію репресора; викликає у клітині синтез ферментів, що індукуються.
Медичний індуктор — пристрій, призначений для збудження електромагнітних коливань у тканинах організму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- індуктор — Индуктор — inductor, field structure, work coil — *Heizspule, Heizspirale, Induktor — 1) Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. 2) Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти. Гірничий енциклопедичний словник
- індуктор — інду́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- індуктор — інду́ктор (лат. inductor, від induco – вводжу, збуджую) 1. Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. 2. Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти. Словник іншомовних слів Мельничука
- індуктор — ІНДУ́КТОР, а, ч., спец. 1. Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. Телефонний індуктор. 2. Магніт, який утворює в динамо-машині магнітне поле, що збуджує індукційні струми. Майже в усіх генераторах змінного струму обмотку.. Словник української мови в 11 томах