індуси
ІНДУ́СИ, ів, мн. (одн. інду́с, а, ч.; інду́ска, и, ж.).
1. Застаріла загальна назва всього корінного населення Індії та Пакистану; індійці.
— Дайте мені спокій з тими червоношкірими! — кричав він, мішаючи індусів з американськими індіанами (Фр., IV, 1950, 249);
Москва — це Ленін… Так склалось в уяві індуса, калмика, готтентота, італійця, мешканця далекої Австралії (Еллан, II, 1958, 20).
2. Послідовники індуїзму.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me