1. Словник української мови в 11 томах

інкогніто

ІНКО́ГНІТО.

1. присл. Ховаючи, затаюючи своє ім’я, не відкриваючи його; потай, таємно.

Ніхто не знав, ніхто не чув, І нагло в місті дзвін загув, Міністр інкогніто прибув (Олесь, Вибр., 1958, 302);

[Лундишев:] А як же ви її пізнаєте? Вона ж, певно, під гримом — інкогніто? (Коч., П’єси, 1951, 293).

2. невідм., с. Приховане, затаєне ім’я.

Вдома він мріяв про розгадку інкогніто тієї співачки, яку приводила Ванда на шкільну вечірку (Трубл., II, 1955, 76);

Візник, якому, очевидно, вже давно кортіло викрити інкогніто своїх їздців, охоче стримав коней, обернувся й весело гукнув (Кач., II, 1958, 97).

3. невідм., ч. і с. Особа, що хоче залишитися невідомою й приховує своє справжнє ім’я.

Те, що під листом не було підпису, нічого не означало. Той, хто писав, хотів лишитися інкогніто (Рибак, Час.., 1960, 805);

Хоч як намагався він спочатку залишитись інкогніто, вже на другий день уся їдальня знала, хто він і звідки (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкогніто — див. таємно Словник синонімів Вусика
  2. інкогніто — Іншейменно, потай, див. секретно Словник чужослів Павло Штепа
  3. інкогніто — рос. инкогнито (італ. incognito від латин. incognitus — невпізнаний, невідомий) — 1. Таємно, не відкриваючи свого імені. 2. Особа, що криється під чужим іменем. Eкономічна енциклопедія
  4. інкогніто — інко́гніто 1 прислівник незмінювана словникова одиниця інко́гніто 2 іменник середнього роду приховане, затаєне ім'я інко́гніто 3 іменник чоловічого роду, істота про особу Орфографічний словник української мови
  5. інкогніто — 1》 присл. Ховаючи, затаюючи своє ім'я, не відкриваючи його; потай, таємно. 2》 невідм., с. Приховане, затаєне ім'я. 3》 невідм., ч. і с. Особа, що хоче залишитися невідомою та приховує своє справжнє ім'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. інкогніто — інко́гніто (італ. incognito, від лат. incognitus – невпізнаний, невідомий) 1. Таємно, не відкриваючи свого імені. 2. Особа, що криється під чужим іменем. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. інкогніто — Неофіційна діяльність, коли хтось діє, не даючи себе пізнати, під вигаданим прізвищем. Універсальний словник-енциклопедія
  8. інкогніто — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови