1. Словник української мови в 11 томах

інколи

І́НКОЛИ, присл. Те саме, що і́ноді; часом.

Любітеся, брати мої, Украйну любіте.. І мене в неволі лютій Інколи згадайте (Шевч., І, 1951, 379);

Інколи над берегом Пруту проскакував вершник і зникав за крутим поворотом річки (Коцюб., І, 1955, 352);

Ми інколи в окопах заводили розмови про війну, про те, кому вона потрібна й для чого вона (Кол., На фронті.., 1959, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інколи — Іноді, часом, деколи, порою; (час від часу) вряди-годи, подеколи, колине-коли, часами, ід. нема, нема та й. Словник синонімів Караванського
  2. інколи — див. іноді Словник синонімів Вусика
  3. інколи — присл. Те саме, що іноді; часом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інколи — і́нколи прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. інколи — І́НОДІ (у деяких невизначених проміжках часу, в якийсь певний момент; у деяких випадках), І́НКОЛИ, ЧА́СОМ, ЧАСА́МИ, ЗРІ́ДКА, ЧАС ВІД ЧА́СУ, ЧАС ДО ЧА́СУ, ВІД ЧА́СУ ДО ЧА́СУ, КОЛИ́-НЕ-КОЛИ́, ПОДЕ́КУДИ, В І́НШИЙ ЧАС, І́НШИЙ РАЗ, ДЕ́КОЛИ розм. Словник синонімів української мови
  6. інколи — І́нколи, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)