1. Словник української мови в 11 томах

інкрустувати

ІНКРУСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Врізувати та вклеювати в поверхню предмета шматочки інших матеріалів для оздоблення його.

Інкрустувати вази малюнками;

// перен. Включати в якийсь твір уривки, цитати, рядки іншого твору.

Народний творець.. складає пісню та інкрустує, вмонтовує в неї рядки чи цілі строфи з літературного твору (Рильський, III, 1956, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкрустувати — Цяткувати, вицятковувати, вицяткувати, повицятковувати, зіцятковувати, зіцяткувати, позіцятковувати, нацятковувати, нацяткувати, понацятковувати, поцятковувати, поцяткувати, уцятковувати, уцяткувати, повцятковувати Словник чужослів Павло Штепа
  2. інкрустувати — інкрустува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. інкрустувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Врізувати і вклеювати в поверхню предмета шматочки інших матеріалів для оздоблення його. Інкрустувати вази малюнками. || перен. Включати в якийсь твір уривки, цитати, рядки іншого твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інкрустувати — Інкрустува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)