інкубатор

ІНКУБА́ТОР, ч.

1. род. а. Апарат для штучного виведення молодняка з яєць сільськогосподарських птахів, з ікри риб і т. ін.

[Ліда:] Дивуєшся? Це, мій друже, інкубатор, виводити курчат (Коч., І, 1956, 652);

Скільки безсонних ночей провів він біля інкубатора, доки вивів штучним способом перших страусят ему… (Гончар, Таврія, 1952, 271).

2. род. у, розм. Те саме, що інкубато́рій.

— Очолюй,— сказали йому, — інкубатор й себе покажи як господар-новатор!.. (С. Ол., Вибр., 1959, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкубатор — Вигрівачка Словник чужослів Павло Штепа
  2. інкубатор — інкуба́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. інкубатор — інкуба́тор вул. гуртожиток (м) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. інкубатор — А, ч. 1. Інтернат. Діти з інкубатора. 2. Неоригінальність, схожість на когось. Не хочу бути інкубатором. 3. Група людей, яка прагне бути схожими один на одного. Подивись на той інкубатор в червоних курточках. Словник сучасного українського сленгу
  5. інкубатор — ч. 1》 род. -а. Апарат для штучного виведення молодняку з яєць сільськогосподарських птахів, з ікри риб і т. ін. Медичний інкубатор — камера, в якій підтримується певна температура, вологість і газовий склад; призначений для виходжування недоношених дітей. 2》 род. -у, розм. Те саме, що інкубаторій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. інкубатор — інкуба́тор (від лат. incubo – висиджую пташенят) апарат для виведення з яєць молодняка сільськогосподарської птиці. Див. також інкубаторій. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. інкубатор — Інкуба́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)