іновірець
ІНОВІ́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Чужовірець.
Оголосили його іновірцем.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іновірець — (у мусулман) ґяур, (у нас) басурман, жм. турок, о. не нашої віри. Словник синонімів Караванського
- іновірець — Іншовір Словник чужослів Павло Штепа
- іновірець — інові́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- іновірець — -рця, ч., заст. Чужовірець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іновірець — ІНОВІ́РЕЦЬ (людина, що належить до іншого віросповідання), ЧУЖОВІ́РЕЦЬ заст.; БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк. (перев. про магометанина); НЕВІ́РНИЙ заст.; ГЯУ́Р заст. (у магометан); НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕВІ́РА розм., НЕ́ХРИСТ заст. Словник синонімів української мови