1. Словник української мови в 11 томах

інохідь

І́НОХІДЬ, ході, ж. Те саме, що одно́хідь.

Кінь ішов легкою інохіддю (Тулуб, Людолови, II, 1957, 325).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інохідь — -ході, ж. Те саме, що однохідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. інохідь — і́нохідь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. інохідь — Спосіб пересування деяких тварин (напр., верблюдів, жираф, деяких коней), при якому тварини одночасно ставлять обидві ноги з одного боку, а потім обидві ноги з другого боку. Універсальний словник-енциклопедія