1. Словник української мови в 11 томах

інспектувати

ІНСПЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати контроль, перевіряти правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду.

— На ньому [тапчані] завжди сплять інспектори з райнаросвіти, коли приїздять інспектувати школу… (Кучер, Прощай.., 1957, 312);

Він [князь Потьомкін] наказав атакувати турків, .. а сам дипломатично вирядився до Криму з метою нібито інспектувати місцеві гарнізони (Добр., Очак. розмир, 1965, 245).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інспектувати — Контролювати, перевіряти, наглядати за. Словник синонімів Караванського
  2. інспектувати — рос. инспектировать (від латин. inspecto — оглядаю, розглядаю) — перевіряти правильність дій, здійснювати інспекторський нагляд. Eкономічна енциклопедія
  3. інспектувати — інспектува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. інспектувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Здійснювати контроль, перевіряти правильність чиїх-небудь дій через нагляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. інспектувати — інспектува́ти (від лат. inspecto – оглядаю, розглядаю) перевіряти правильність дій, здійснювати інспекторський нагляд. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. інспектувати — КОНТРОЛЮВА́ТИ (перевіряти когось, щось); РЕВІЗУВА́ТИ (перевіряти правильність і законність діяльності підприємства, установи, службової особи тощо); ІНСПЕКТУВА́ТИ (перевіряти правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду). — Док. Словник синонімів української мови
  7. інспектувати — Інспектува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)